зеленець

зелене́ць

-нця, ч.

1》 Ще зелений, недоспілий, недостиглий плід.

|| у знач. присл. зеленцем. У недозрілому вигляді, ще зеленим.

2》 Паросток рослини.

3》 перен., розм. Молода, недосвідчена людина.

4》 розм. Відтінок зеленого кольору.

Значення в інших словниках

1. зеленець — зелене́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зеленець — див. зелень  Словник синонімів Вусика
3. зеленець — зелене́ць сквер (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. зеленець — ЗЕЛЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Ще зелений, недоспілий, недостиглий плід. — Ну? — спитала рябенька дівчина. — Кислички? — Зеленець! — без ніякого виразу озвався Прудивус (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 473); // у знач. присл. зеленце́м.  Словник української мови в 11 томах
5. зеленець — Зеленець, -нця м. 1) Незрѣлый плодъ. см. зеленцем. 2) раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець. Грин. III. 107.  Словник української мови Грінченка