зеленець
зелене́ць
-нця, ч.
1》 Ще зелений, недоспілий, недостиглий плід.
|| у знач. присл. зеленцем. У недозрілому вигляді, ще зеленим.
2》 Паросток рослини.
3》 перен., розм. Молода, недосвідчена людина.
4》 розм. Відтінок зеленого кольору.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зеленець — зелене́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- зеленець — див. зелень Словник синонімів Вусика
- зеленець — зелене́ць сквер (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- зеленець — ЗЕЛЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Ще зелений, недоспілий, недостиглий плід. — Ну? — спитала рябенька дівчина. — Кислички? — Зеленець! — без ніякого виразу озвався Прудивус (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 473); // у знач. присл. зеленце́м. Словник української мови в 11 томах
- зеленець — Зеленець, -нця м. 1) Незрѣлый плодъ. см. зеленцем. 2) раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець. Грин. III. 107. Словник української мови Грінченка