1. Орфографічний словник української мови

зеленець

зелене́ць

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зеленець — див. зелень Словник синонімів Вусика
  2. зеленець — -нця, ч. 1》 Ще зелений, недоспілий, недостиглий плід. || у знач. присл. зеленцем. У недозрілому вигляді, ще зеленим. 2》 Паросток рослини. 3》 перен., розм. Молода, недосвідчена людина. 4》 розм. Відтінок зеленого кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зеленець — зелене́ць сквер (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. зеленець — ЗЕЛЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Ще зелений, недоспілий, недостиглий плід. — Ну? — спитала рябенька дівчина. — Кислички? — Зеленець! — без ніякого виразу озвався Прудивус (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 473); // у знач. присл. зеленце́м. Словник української мови в 11 томах
  5. зеленець — Зеленець, -нця м. 1) Незрѣлый плодъ. см. зеленцем. 2) раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець. Грин. III. 107. Словник української мови Грінченка