1. Словник української мови Грінченка

зеленець

Зеленець, -нця

м.

1) Незрѣлый плодъ. см. зеленцем.

2) раст. Ой на горі мак сіють, під горою зеленець. Грин. III. 107.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зеленець — зелене́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зеленець — див. зелень Словник синонімів Вусика
  3. зеленець — -нця, ч. 1》 Ще зелений, недоспілий, недостиглий плід. || у знач. присл. зеленцем. У недозрілому вигляді, ще зеленим. 2》 Паросток рослини. 3》 перен., розм. Молода, недосвідчена людина. 4》 розм. Відтінок зеленого кольору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зеленець — зелене́ць сквер (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. зеленець — ЗЕЛЕНЕ́ЦЬ, нця́, ч. 1. Ще зелений, недоспілий, недостиглий плід. — Ну? — спитала рябенька дівчина. — Кислички? — Зеленець! — без ніякого виразу озвався Прудивус (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 473); // у знач. присл. зеленце́м. Словник української мови в 11 томах