зелений

зеле́ний

поет. зелен, -а, -е.

1》 Один з основних кольорів спектра – середній між жовтим та блакитним.

|| Який має колір трави, листя, зелені.

Зелена вулиця — про відсутність перешкод, затримок у здійсненні чого-небудь.

Зелена карта (ґрін кард) — а) угода про взаємне визнання страхового покриття громадянської відповідальності власників засобів автотранспорту та про надання взаємної допомоги з урегулювання збитків, що виникають у міжнародному автотранспортному сполученні; б) свідоцтво, яке дає вид на проживання у США за певних умов.

Зелена хвиля — автоматична система, режим світлофорного регулювання, що забезпечує оптимальний режим транспортного руху в місті.

Зелене мило — рідке мило зеленувато-бурого кольору, що вживається як дезінфекуючий засіб.

Зелене світло — сигнал зеленого кольору в очковому світлофорі як знак, що дозволяє рух.

Зелений чай — різновид гіркуватого на смак чаю, що дає зеленувато-жовтуватий, дуже запашний настій.

Зелений шантаж бірж. — а) активне скуповування акцій компанії, яка стає об'єктом спроби поглинання, для того, щоб змусити її викупити свої акції за високою ціною; б) викуп компанією власних акцій за підвищеною ціною у фірми, що скупила значний пакет її акцій і погрожує поглинути компанію.

2》 Зробл. із зелені, рослинності.

|| Який заріс зеленню, травою, кущами і т. ін.

|| Що стосується зелені, рослинності.

Зелений патруль — громадська група, що здійснює нагляд за рослинністю, охорону її.

Зелена аптека — про дикорослі лікарські рослини.

Зелена неділя церк. — день, яким починаються зелені свята.

Зелені свята (святки) церк. — одне зі свят православної церкви, яке відзначається на п'ятдесятий день після Великодня і супроводжується прибиранням хати всередині та зовні зеленню.

Зелений театр — літній театр серед зелені.

Зелені бактерії — мікроорганізми, що містять хлорофіл і засвоюють вуглекислий газ за допомогою сонячної енергії.

3》 Недозрілий, недоспілий (про злакові рослини, фрукти, овочі і т. ін.).

4》 розм. Хворобливо блідий (про колір обличчя, шкіри людини).

5》 перен., розм. Який не має життєвого досвіду; недосвідчений.

6》 у знач. ім., перен. зелені, -их. Екологічні напрями та рухи, мета яких – захист довкілля, а також перебудова усіх галузей громадського життя, економіки, зовнішньої політики, освіти та ін.; мають широку соціальну базу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зелений — зеле́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зелений — (- овочі) недостиглий, недозрілий, зеленкуватий; (хто) недосвідчений; зелененький, зеленявий, зеленуватий, зеленастий, зеленистиий, зеленющий. Словник синонімів Караванського
  3. зелений — I зазеленений, зеленавий, зеленастий, зеленистий, зеленіший, зеленкавий, зеленкуватий, зеленний, зеленорослий, зеленуватий, зеленуватий, зеленявий, зеленястий, малахітовий, найзеленіший, позеленений, позеленілий, призеленкуватий, прозеленкуватий... Словник синонімів Вусика
  4. зелений — [зеиленией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. зелений — зеле́ний 1. зелений ◊ зеле́ні фіра́нки вул. весна й літо; літня погода (ст) ◊ на зеле́ну <�грани́цю> за кордон (ст): Прийшов втаємничений у все приятель Романа, Адась Курковський, що його звали популярно “Клапоух”, і, як домовлено... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. зелений — 1. -ого, ч., частіше мн. зелені, -их; жрм, крим. Долари США. Якби це було десь в Штатах, я б відсудила в тебе на покриття моральних збитків кілька тисяч зелених (А. Словник жарґонної лексики української мови
  7. зелений — дава́ти / да́ти зеле́ну ву́лицю. 1. чому. Безперешкодно пропускати що-небудь (перев. про залізничний транспорт). На Україну МТС поверталася залізницею. Ішла ще війна, а .. Фразеологічний словник української мови
  8. зелений — БЛІДИ́Й (про колір обличчя, шкіри людини - позбавлений природної свіжості, рум'янцю), БЛІ́ДНИЙ заст. БЕЗКРО́ВНИЙ підсил., БІ́ЛИЙ підсил., СІ́РИЙ підсил. розм.; ЗЕМЛИ́СТИЙ (сірувато-блідий); ЗЕЛЕ́НИЙ підсил. розм. (хворобливо блідий). Словник синонімів української мови
  9. зелений — Зеле́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. зелений — ЗЕЛЕ́НИЙ, поет. ЗЕ́ЛЕН, а, е. 1. Один з основних кольорів спектра — середній між жовтим і блакитним. — Нічого не чуєте? В світі мелодій живете?... Словник української мови в 11 томах
  11. зелений — Зеле́ний, -а, -е 1) Зеленый. Ой ти, козаче, зеленім барвінку! Мет. 43. Ой піду я молоденька зеленою долиною. Мет. 96. Одступись, зелена жабо. Ном. № 3833. 2) Незрѣлый. 3) зелені свя́та. Недѣля пятидесятницы. Словник української мови Грінченка