зелений

БЛІДИ́Й (про колір обличчя, шкіри людини - позбавлений природної свіжості, рум'янцю), БЛІ́ДНИЙ заст. БЕЗКРО́ВНИЙ підсил., БІ́ЛИЙ підсил., СІ́РИЙ підсил. розм.; ЗЕМЛИ́СТИЙ (сірувато-блідий); ЗЕЛЕ́НИЙ підсил. розм. (хворобливо блідий). Рубець і Книш були як стиглі кавуни.., а Проценко блідий-блідий, аж сірий (Панас Мирний). Його великі, тепер зовсім білі, безкровні уста ще порушувалися (І. Франко); Обличчя невільників землисті й виснажені (З. Тулуб); Настала ніч. У келії Марін Вже ждав мене. Блідий був, аж зелений (І. Франко). — Пор. зблі́длий.

ЗЕЛЕ́НИЙ (який має колір зелені, трави і т. ін.); СМАРА́ГДОВИЙ, ІЗУМРУ́ДНИЙ рідше, МАЛАХІ́ТОВИЙ (яскраво-зелений). Я для тебе в зеленому мареві трав журну айстру сьогодні зірвав (В. Сосюра); Може, то казка знадлива тії смарагдові луки, плеск тепловодої річки, злотоіскристі піски? (Леся Українка); Ізумрудна, блискуча, з перлистою ніжною піною Хвиля котиться, грає (М. Вороний); Дивилась (Дарина) на далекі вогні, і їх відблиск застиг у її великих малахітових очах (В. Собко). — Пор. зеленкува́тий.

ЗЕЛЕ́НИЙ (який не дозрів, не доспів), НЕСПІ́ЛИЙ, НЕСТИ́ГЛИЙ, НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОСПІ́ЛИЙ, НЕДОСТИ́ГЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ. Коли ніготь грузне, немов у тісто, то ще кавун зелений (Т. Масенко); Неспілі ягоди низько понагинали зелене гілля (Панас Мирний); Віють з поля чудові пахощі од нестиглого зерна і польових квіток (М. Коцюбинський); Почав (Янцьо) вибирати з-за пазухи незрілі ще лісові горіхи (О. Кобилянська); Плоди мандрагори подібні до недоспілих помідорів (А. Турчинська); Хліб недостиглий поліг на лану (П. Грабовський); Тепер, крім вареної риби, вони вже мали ожину, дику вишню і навіть недозрілі горіхи (І. Ле).

ЗЕЛЕНКУВА́ТИЙ (з відтінком зеленого кольору, трохи зелений), ЗЕЛЕНУВА́ТИЙ, ЗЕЛЕНА́ВИЙ, ЗЕЛЕНА́СТИЙ, ЗЕЛЕНИ́СТИЙ рідко, ЗЕЛЕНЯ́СТИЙ рідко, ЗЕЛЕНЯ́ВИЙ рідко; ФІСТА́ШКОВИЙ (який має колір ядра фісташки — блідо-зелений); САЛА́ТНИЙ, САЛА́ТОВИЙ (кольору салату — світло-зелений). Зеленкуваті стріли травинок вигинались дугою (Ю. Збанацький); Обережно торкнулася (жінка) пальцем тонкої зеленуватої кори, яка лисніла свіжим соком (С. Журахович); Внизу витка Горлиця котить свої зеленаві води у вузьких берегах (О. Слісаренко); Врожай із хвилі зеленастої На золоту перецвіта (А. Малишко); Одсвічували її очі чудним зеленистим блиском (С. Васильченко); Гуржій трохи підвівся і побачив високу, струнку дівчину в зеленястій шинелі (С. Журахович); Через Набережну густим розсипом повзли чужі зеленяві шинелі (Я. Баш); Сів (Фітельберг) за стіл і обвів ніби прощальним поглядом пофарбовані у фісташковий колір стіни (Н. Рибак). — Пор. 1. зеле́ний.

ЗЕ́ЛЕНЬ збірн. (зелені рослини — дерева, кущі, трави і т. ін.), ЗІ́ЛЛЯ, ЗЕЛО́ поет., ЗЕ́ЛЕННЯ діал., ЗЕЛЕНА́ рідко; КЛЕ́ЧАННЯ, МАЙ діал. (яким прикрашають хату, подвір'я на Зелені свята). За три дні змело сніг, з землі показалася перша зелень — проліски, фіалочки (Панас Мирний); В степу хліба пішли в ріст — наливатися стали, і на городах зілля зазеленіло, як рута (А. Головко); Навесні оживає земля, купається в молочних випарах туманів і проростає першим зелом трав та хліба (І. Цюпа); — У нашому селі здавна існує звичай: чепурити долівку зеленням всяким, гілками дерев (М. Чабанівський); Вогкий берег уже проколює тендітна лугова зелена, нею проростає і забита землею щілина в човні (М. Стельмах); Прекрасне село стало ще милішим, воно прибралося в зело, заквітчалося клечанням (Ю. Яновський); Їде віз повен маю — так на Поділлю звуть клечання (А. Свидницький).

НЕДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який не має достатнього досвіду, знань, потрібних у чому-небудь), НЕСПОКУ́ШЕНИЙ підсил. рідше; НЕПІДГОТО́ВЛЕНИЙ (НЕПІДГОТО́ВАНИЙ), НЕНА́ВЧЕНИЙ (який не здобув потрібних знань, належної підготовки для чого-небудь); НЕБУВА́ЛИЙ розм., НЕБИ́ТИЙ підсил. розм. (який не має життєвого досвіду, не навчений життям); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕОПЕ́РЕНИЙ розм., ЗЕЛЕ́НИЙ підсил. розм., ЖОВТОРО́ТИЙ підсил. розм., СОПЛИ́ВИЙ зневажл., ШМАРКА́ТИЙ зневажл. (про молоду, недосвідчену, без життєвого досвіду людину); НЕОБСТРІ́ЛЯНИЙ (про солдата, військо і т. ін., а також перен.). (Павлик:) Цю ніч Я не забуду: відморозив руки. (Андрій:) Бо недосвідчений: хапаєшся за все Голіруч (Л. Дмитерко); Навіть для неспокушеного наманганського обивателя цей день здався незвичайним (І. Ле); — Для такої діяльності я вважаю себе непідготовленим (М. Стельмах); "Сікстинська мадонна".. справляє велике враження і на непідготованих, малообізнаних з історією, з євангельською міфологією глядачів (М. Рильський); Спершу дуже трудно було: молодий-таки, небувалий, не вчений як слід (А. Головко); Це ми колись, незрілі і малі, Удвох життя нежите починали (М. Вінграновський); Розповідає директор Савці про вчительську долю, жаліє, що таких молодих та зелених доводиться одсилати на тяжку працю (С. Васильченко); Хіба нормальним людям впало б отаке в голову: послати сюди жовторотого крикуна на таку відповідальну посаду — завідувача заводських лабораторій?.. (Ю. Шовкопляс); — Ану зараз же піди викинь (гвинтівку) у річку! .. Ти ба який вояка сопливий! (І. Цюпа); Він міг би розповісти, як .. необстріляні ще юнаки дрімають навсидьки перед боєм (П. Загребельний); Необстріляна молодь. — Пор. 1. невмі́лий, 1. незрі́лий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зелений — зеле́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зелений — (- овочі) недостиглий, недозрілий, зеленкуватий; (хто) недосвідчений; зелененький, зеленявий, зеленуватий, зеленастий, зеленистиий, зеленющий. Словник синонімів Караванського
  3. зелений — I зазеленений, зеленавий, зеленастий, зеленистий, зеленіший, зеленкавий, зеленкуватий, зеленний, зеленорослий, зеленуватий, зеленуватий, зеленявий, зеленястий, малахітовий, найзеленіший, позеленений, позеленілий, призеленкуватий, прозеленкуватий... Словник синонімів Вусика
  4. зелений — [зеиленией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. зелений — поет. зелен, -а, -е. 1》 Один з основних кольорів спектра – середній між жовтим та блакитним. || Який має колір трави, листя, зелені. Зелена вулиця — про відсутність перешкод, затримок у здійсненні чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. зелений — зеле́ний 1. зелений ◊ зеле́ні фіра́нки вул. весна й літо; літня погода (ст) ◊ на зеле́ну <�грани́цю> за кордон (ст): Прийшов втаємничений у все приятель Романа, Адась Курковський, що його звали популярно “Клапоух”, і, як домовлено... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. зелений — 1. -ого, ч., частіше мн. зелені, -их; жрм, крим. Долари США. Якби це було десь в Штатах, я б відсудила в тебе на покриття моральних збитків кілька тисяч зелених (А. Словник жарґонної лексики української мови
  8. зелений — дава́ти / да́ти зеле́ну ву́лицю. 1. чому. Безперешкодно пропускати що-небудь (перев. про залізничний транспорт). На Україну МТС поверталася залізницею. Ішла ще війна, а .. Фразеологічний словник української мови
  9. зелений — Зеле́ний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. зелений — ЗЕЛЕ́НИЙ, поет. ЗЕ́ЛЕН, а, е. 1. Один з основних кольорів спектра — середній між жовтим і блакитним. — Нічого не чуєте? В світі мелодій живете?... Словник української мови в 11 томах
  11. зелений — Зеле́ний, -а, -е 1) Зеленый. Ой ти, козаче, зеленім барвінку! Мет. 43. Ой піду я молоденька зеленою долиною. Мет. 96. Одступись, зелена жабо. Ном. № 3833. 2) Незрѣлый. 3) зелені свя́та. Недѣля пятидесятницы. Словник української мови Грінченка