Великий тлумачний словник сучасної мови

землевпорядкування

землевпорядкува́ння

-я, с.

Сукупність заходів щодо організації землі (у 5 знач.) і користування нею.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. землевпорядкування — землевпорядкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. землевпорядкування — ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВА́ННЯ (заходи щодо правильного використання землі), ЗЕМЛЕВПОРЯ́ДЖЕННЯ, ЗЕМЛЕУ́СТРІЙ. — Землевпорядкуванням треба буде вам по-справжньому зайнятися (А. Головко); — Ще не так завиють дукачі, коли землеустрій проведемо (М. Стельмах).  Словник синонімів української мови
  3. землевпорядкування — ЗЕМЛЕВПОРЯДКУВА́ННЯ, я, с. Сукупність заходів щодо організації землі (у 5 знач.) і користування нею. Запровадження сівозмін насамперед наводить певний порядок у використанні землі і цим воно тісно пов’язане з внутріколгоспним землевпорядкуванням (Колг. енц., II, 1956, 506).  Словник української мови в 11 томах
  4. землевпорядкування — рос. землеупорядочение технічно-організаційні заходи і діяльність відповідних, найчастіше державних, органів, спрямовані на впорядкування і розмежування землі з метою визначення об'єкта, суб'єкта...  Eкономічна енциклопедія