земський

зе́мський

-а, -е.

1》 Стос. до земства (у 1 знач.).

|| Який перебуває на службі у земстві, адміністративно пов'язаний з ним.

|| Який належить земству.

Земський [начальник] — службова особа у волостях і повітах дореволюційної Росії, в тому числі й України, наділена адміністративною і судовою владою.

Земський суд — поліцейсько-слідчий і судовий орган у повітах дореволюційної Росії, в тому числі й України.

Земські зібрання — розпорядчі органи земських установ в Росії в 1864-1917 рр.

Земські собори — вищі станово-представницькі установи в Російській державі середини 16 – кінця 17 ст.

Земські управи — губернські та повітові, виконавчі органи земського самоуправління, створені земською реформою 1864 р.

2》 перен., рідко. Те саме, що земний 2).

Значення в інших словниках

1. земський — зе́мський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. земський — [земс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. земський — Земний  Словник чужослів Павло Штепа
4. земський — Зе́мський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. земський — ЗЕ́МСЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до земства (у 1 знач.). Ось одкрилась і земська рада. На раду прибули одні пани: селяни не поїхали (Мирний, II, 1954, 281);. ..земська статистика дає величезний і дуже докладний матеріал про економічне становище селянства..  Словник української мови в 11 томах
6. земський — Земський, -а́, -е́ 1) Земскій. 2) Земной. Прийшов царь земський до царя Будимира. Ном. стр. 294. № 125.  Словник української мови Грінченка