земський

зе́мський

-а, -е.

1》 Стос. до земства (у 1 знач.).

|| Який перебуває на службі у земстві, адміністративно пов'язаний з ним.

|| Який належить земству.

Земський [начальник] — службова особа у волостях і повітах дореволюційної Росії, в тому числі й України, наділена адміністративною і судовою владою.

Земський суд — поліцейсько-слідчий і судовий орган у повітах дореволюційної Росії, в тому числі й України.

Земські зібрання — розпорядчі органи земських установ в Росії в 1864-1917 рр.

Земські собори — вищі станово-представницькі установи в Російській державі середини 16 – кінця 17 ст.

Земські управи — губернські та повітові, виконавчі органи земського самоуправління, створені земською реформою 1864 р.

2》 перен., рідко. Те саме, що земний 2).