земський

ЗЕ́МСЬКИЙ, а, е.

1. Стос. до земства (у 1 знач.).

Ось одкрилась і земська рада. На раду прибули одні пани: селяни не поїхали (Мирний, II, 1954, 281);.

..земська статистика дає величезний і дуже докладний матеріал про економічне становище селянства.. (Ленін, 1, 1948, 3);

// Який перебуває на службі у земстві, адміністративно зв’язаний з ним.

Відбув Тяжку покару й батько, земський лікар (Рильський, І, 1956, 364);

Вона тільки три роки походила колись в земську школу (Хижняк, Тамара, 1959, 211);

// Який належить земству.

Дзвоник земської пошти, якою я їхав, дзеленькав монотонно (Коцюб., І, 1955, 252).

Земський [начальник] — службова особа у волостях і повітах дореволюційної Росії, в тому числі й України, наділена адміністративною і судовою владою.

Буде з нього і одного зуба, що вибив земський (Коцюб., II, 1955, 47);

Через день у Медвин примчали справник, земський начальник, становий і кінні стражники (Стельмах, І, 1962, 632);

Зе́мський суд — поліцейсько-слідчий і судовий орган у повітах дореволюційної Росії, в тому числі й України.

Тут же написали.. до земського суду (Кв.-Осн., II, 1956, 416).

2. перен., рідко. Те саме, що земни́й 2.

Не дам за втіхи земські свої крильця (У. Кравч., Вибр., 1958, 45).