1. Словник української мови в 11 томах

земство

ЗЕ́МСТВО, а, с.,

1. Дуже обмежений у правах орган місцевого самоврядування, створений в дореволюційній Росії і на Україні відповідно до земської реформи 1864 р.

..земство з самого початку було засуджене на те, щоб бути п’ятим колесом до воза російського державного управління.. (Ленін, 5, 1948, 32);

Земство складалося з повітових і губернських земських зібрань та їх виконавчих органів (Іст. УРСР, І, 1953, 481).

2. збірн., розм. Люди, які працювали в цих органах місцевого самоврядування.

«Сонмище», оставшись без ватажка, як перелякана отара овечок, спершу було кинулось врозтіч… Навперейми йому вискочило земство (Мирний, II, 1954, 261).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. земство — зе́мство іменник середнього роду іст. Орфографічний словник української мови
  2. земство — -а, с. 1》 Дуже обмежений у правах орган місцевого самоврядування, створений у дореволюційній Росії та Україні відповідно до земської реформи 1864 р. 2》 збірн., розм. Люди, які працювали в цих органах місцевого самоврядування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. земство — Зе́мство, ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. земство — Земство, -ва с. Земство. Словник української мови Грінченка