земщина

ЗЕ́МЩИНА, и, ж.

1. Частина території Російської держави з окремим управлінням, віддана царем Іваном IV боярству після запровадження опричнини.

Усю територію держави було поділено на дві частини: опричнину, яка безпосередньо була підпорядкована цареві, і земщину, в якій управління залишалося в руках Боярської думи, що діяла під керівництвом царя (Іст. СРСР, І, 1957, 121).

2. збірн., заст. Жителі сільської місцевості.

[Аркадій:] Доки в вас буде ще жити кустар, земщина? (Корн., І, 1955, 120).