ззивати

ззива́ти

і рідко іззивати, -аю, -аєш, недок., зізвати, зізву, зізвеш, док., перех., розм.

Сигналом, криком чи якось інакше збирати в одне місце всіх чи багатьох; скликати.

|| Кликати, запрошувати куди-небудь, до когось.

Значення в інших словниках

1. ззивати — ззива́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. ззивати — див. кликати  Словник синонімів Вусика
3. ззивати — ЗАПРО́ШУВАТИ (просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою), ПРОСИ́ТИ, КЛИ́КАТИ, ЗАЗИВА́ТИ, ЗАКЛИКА́ТИ, ПРИКЛИКА́ТИ, ЗВА́ТИ розм., ЗАПРО́ХУВАТИ розм., ПРИКЛИ́КУВАТИ діал., ПРИСОГЛАША́ТИ заст., ВІТА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
4. ззивати — Ззива́ти, -ва́ю, -ва́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. ззивати — ЗЗИВА́ТИ і рідко ІЗЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗІЗВА́ТИ, зізву́, зізве́ш, док., перех., розм. Сигналом, криком чи якось інакше збирати в одне місце всіх або багатьох; скликати. Дзвоник..  Словник української мови в 11 томах
6. ззивати — Ззива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. зі(о)звати, зізву, -веш, гл. Сзывать, созывать, созвать. Усіх некрутів ззивав, отцю, неньці жалю завдавав. Чуб. V. 975.  Словник української мови Грінченка