зигзаг

зигза́г

зиґзаґ, -а, ч.

1》 Ламана лінія.

|| перен. Відхід, збочення від основного курсу в політиці, житті і т. ін.

2》 у знач. присл. зигзагом, зигзагами. Утворюючи ламану лінію, лишаючи слід у вигляді такої лінії.

3》 с. г. Назва борони із зигзагоподібним розміщенням зубцв.

Значення в інших словниках

1. зигзаг — зигза́г іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зигзаг — див. кривий  Словник синонімів Вусика
3. зигзаг — Кривуля, карлючка  Словник чужослів Павло Штепа
4. зигзаг — ЗИГЗА́Г, а, ч. 1. Ламана лінія. Блискавки енергійно креслили на обрії вогненні зигзаги (Збан., Переджнив’я, 1960, 61); Вузенький зигзаг струмка впадав у непорушну поверхню озера (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 342); // перен.  Словник української мови в 11 томах