зигзаг
зигза́г
зиґзаґ, -а, ч.
1》 Ламана лінія.
|| перен. Відхід, збочення від основного курсу в політиці, житті і т. ін.
2》 у знач. присл. зигзагом, зигзагами. Утворюючи ламану лінію, лишаючи слід у вигляді такої лінії.
3》 с. г. Назва борони із зигзагоподібним розміщенням зубцв.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зигзаг — зигза́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- зигзаг — див. кривий Словник синонімів Вусика
- зигзаг — Кривуля, карлючка Словник чужослів Павло Штепа
- зигзаг — ЗИГЗА́Г, а, ч. 1. Ламана лінія. Блискавки енергійно креслили на обрії вогненні зигзаги (Збан., Переджнив’я, 1960, 61); Вузенький зигзаг струмка впадав у непорушну поверхню озера (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 342); // перен. Словник української мови в 11 томах