зигзаг

Значення в інших словниках

1. зигзаг — зигза́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. зигзаг — зиґзаґ, -а, ч. 1》 Ламана лінія. || перен. Відхід, збочення від основного курсу в політиці, житті і т. ін. 2》 у знач. присл. зигзагом, зигзагами. Утворюючи ламану лінію, лишаючи слід у вигляді такої лінії. 3》 с. г. Назва борони із зигзагоподібним розміщенням зубцв. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зигзаг — Кривуля, карлючка Словник чужослів Павло Штепа
4. зигзаг — ЗИГЗА́Г, а, ч. 1. Ламана лінія. Блискавки енергійно креслили на обрії вогненні зигзаги (Збан., Переджнив’я, 1960, 61); Вузенький зигзаг струмка впадав у непорушну поверхню озера (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 342); // перен. Словник української мови в 11 томах