зигзаг

зигза́г

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зигзаг — див. кривий Словник синонімів Вусика
  2. зигзаг — зиґзаґ, -а, ч. 1》 Ламана лінія. || перен. Відхід, збочення від основного курсу в політиці, житті і т. ін. 2》 у знач. присл. зигзагом, зигзагами. Утворюючи ламану лінію, лишаючи слід у вигляді такої лінії. 3》 с. г. Назва борони із зигзагоподібним розміщенням зубцв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зигзаг — Кривуля, карлючка Словник чужослів Павло Штепа
  4. зигзаг — ЗИГЗА́Г, а, ч. 1. Ламана лінія. Блискавки енергійно креслили на обрії вогненні зигзаги (Збан., Переджнив’я, 1960, 61); Вузенький зигзаг струмка впадав у непорушну поверхню озера (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 342); // перен. Словник української мови в 11 томах