зингшпіль

зи́нгшпіль

-ю, ж.

Німецька комічна опера, в якій спів і танці чергуються з розмовними діалогами.

Значення в інших словниках

1. зингшпіль — зи́нгшпіль іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. зингшпіль — ЗИ́НГШПІЛЬ, ю, ч., театр. Поширений у Німеччині та Австрії ХVIII–XIX ст. різновид комічної опери з розмовними діалогами між музичними номерами.  Словник української мови у 20 томах
3. зингшпіль — зингшпі́ль (нім. Singspiel, букв. – гра зі співом) німецька комічна опера, в якій спів і танці чергуються з розмовними діалогами.  Словник іншомовних слів Мельничука