зингшпіль

зи́нгшпіль

-ю, ж.

Німецька комічна опера, в якій спів і танці чергуються з розмовними діалогами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зингшпіль — зи́нгшпіль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. зингшпіль — ЗИ́НГШПІЛЬ, ю, ч., театр. Поширений у Німеччині та Австрії ХVIII–XIX ст. різновид комічної опери з розмовними діалогами між музичними номерами. Словник української мови у 20 томах
  3. зингшпіль — зингшпі́ль (нім. Singspiel, букв. – гра зі співом) німецька комічна опера, в якій спів і танці чергуються з розмовними діалогами. Словник іншомовних слів Мельничука