зингшпіль

зи́нгшпіль

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зингшпіль — -ю, ж. Німецька комічна опера, в якій спів і танці чергуються з розмовними діалогами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зингшпіль — ЗИ́НГШПІЛЬ, ю, ч., театр. Поширений у Німеччині та Австрії ХVIII–XIX ст. різновид комічної опери з розмовними діалогами між музичними номерами. Словник української мови у 20 томах
  3. зингшпіль — зингшпі́ль (нім. Singspiel, букв. – гра зі співом) німецька комічна опера, в якій спів і танці чергуються з розмовними діалогами. Словник іншомовних слів Мельничука