златий

злати́й

-а, -е, заст., поет.

1》 Прикм. до злато.

|| Позолочений.

2》 перен. Щасливий.

Значення в інших словниках

1. златий — ЗЛАТИ́Й, а, е, заст., поет. 1. Прикм. до зла́то; // Позолочений. [Єлизавета:] І Київ враз засяяв перед нами Серед дерев злотими куполами (Коч., П’єси, 1951, 20). 2. перен. Щасливий. Були златії дні Астреї І славний був тогді [тоді] народ (Котл., І, 1952, 193).  Словник української мови в 11 томах