златий

ЗЛАТИ́Й, а, е, заст., поет.

1. Прикм. до зла́то;

// Позолочений.

[Єлизавета:] І Київ враз засяяв перед нами Серед дерев злотими куполами (Коч., П’єси, 1951, 20).

2. перен. Щасливий.

Були златії дні Астреї І славний був тогді [тоді] народ (Котл., І, 1952, 193).

Значення в інших словниках

1. златий — -а, -е, заст., поет. 1》 Прикм. до злато. || Позолочений. 2》 перен. Щасливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови