златка

ЗЛА́ТКА, и, ж. Жук яскраво-зеленого або бронзового кольору, шкідливий для деяких рослин.

Смородинова златка.. Невеликі бронзові довгасті жуки вигризають м’якоть листя чорної смородини (Сад. і ягідн., 1957, 324);

В боротьбі з златкою застосовують обприскування заражених плантацій отрутами (Ол. та ефір. культ., 1956, 316).

Значення в інших словниках

1. златка — зла́тка іменник чоловічого роду жук  Орфографічний словник української мови
2. златка — -и, ж. Жук яскраво-зеленого чи бронзового кольору, шкідливий для деяких рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. златка — ЗЛА́ТКА див. зла́тки.  Словник української мови у 20 томах