златка
ЗЛА́ТКА, и, ж. Жук яскраво-зеленого або бронзового кольору, шкідливий для деяких рослин.
Смородинова златка.. Невеликі бронзові довгасті жуки вигризають м’якоть листя чорної смородини (Сад. і ягідн., 1957, 324);
В боротьбі з златкою застосовують обприскування заражених плантацій отрутами (Ол. та ефір. культ., 1956, 316).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me