златка

ЗЛА́ТКА, и, ж. Жук яскраво-зеленого або бронзового кольору, шкідливий для деяких рослин.

Смородинова златка.. Невеликі бронзові довгасті жуки вигризають м’якоть листя чорної смородини (Сад. і ягідн., 1957, 324);

В боротьбі з златкою застосовують обприскування заражених плантацій отрутами (Ол. та ефір. культ., 1956, 316).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. златка — зла́тка іменник чоловічого роду жук Орфографічний словник української мови
  2. златка — -и, ж. Жук яскраво-зеленого чи бронзового кольору, шкідливий для деяких рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. златка — ЗЛА́ТКА див. зла́тки. Словник української мови у 20 томах