злато

ЗЛА́ТО, а, с., заст., поет.

1. Золото (у 1 знач.).

Фавор-гора, Неначе з злата-серебра. Далеко, високо сіяє, Аж сліпить [очі] (Шевч., II, 1963, 357);

Готичний присмерк, еллінську блакить, Легенд біблійних мідь, вісон і злато — Все можемо на полотні віддати Чи на папір слухняний перелить (Рильський, І, 1960, 246).

2. збірн. Золоті речі; дорогий золототканий одяг і т. ін.

За богами — панства, панства В серебрі та златі! (Шевч., І, 1963, 244).

3. збірн. Золоті гроші, монети.

*Образно. «Все куплю,— сказало злато», та не знаю, чи станеться по його слову… (Л. Укр., V, 1956, 140).