злидар —
ЗЛИДА́Р, я́, ч. Людина, яка живе в злиднях; нестатках; бідняк. [Ономай:] Я дам якому злидареві від свого столу м’яса, то й почую хвали й дяки досить (Л. Укр., II, 1951, 287); Після тої розмови Стась глибоко задумався над своїм життям.
Словник української мови в 11 томах