зловтішний —
ЗЛОВТІ́ШНИЙ, а, е. Сповнений зловтіхи. Пригадалося все: зустріч із Зінькою біля річки і її очі, й зловтішні слова, коли говорила вона, не криючись, що любить Прохора (Шиян, Баланда, 1957, 168); Зловтішна посмішка.
Словник української мови в 11 томах