зловтішний

ЗЛОВТІ́ШНИЙ, а, е. Сповнений зловтіхи.

Пригадалося все: зустріч із Зінькою біля річки і її очі, й зловтішні слова, коли говорила вона, не криючись, що любить Прохора (Шиян, Баланда, 1957, 168);

Зловтішна посмішка.

Значення в інших словниках

1. зловтішний — зловті́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зловтішний — Злорадий, злорадісний.  Словник синонімів Караванського
3. зловтішний — див. злий  Словник синонімів Вусика
4. зловтішний — -а, -е. Сповнений зловтіхи. Зловтішна посмішка.  Великий тлумачний словник сучасної мови