1. Словник української мови в 11 томах

зловтішний

ЗЛОВТІ́ШНИЙ, а, е. Сповнений зловтіхи.

Пригадалося все: зустріч із Зінькою біля річки і її очі, й зловтішні слова, коли говорила вона, не криючись, що любить Прохора (Шиян, Баланда, 1957, 168);

Зловтішна посмішка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зловтішний — зловті́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. зловтішний — Злорадий, злорадісний. Словник синонімів Караванського
  3. зловтішний — див. злий Словник синонімів Вусика
  4. зловтішний — -а, -е. Сповнений зловтіхи. Зловтішна посмішка. Великий тлумачний словник сучасної мови