зловтішно

ЗЛОВТІ́ШНО. Присл. до зловті́шний.

Анатоль зловтішно милувався з їхнього [жандармів] замішання (Кач., II, 1958, 341);

*Образно. Море лютує, стогне, сатаніє, зловтішно регоче (Ткач, Моряки, 1948, 98).

Значення в інших словниках

1. зловтішно — зловті́шно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. зловтішно — Присл. до зловтішний.  Великий тлумачний словник сучасної мови