зложений

зло́жений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зложити.

Значення в інших словниках

1. зложений — зло́жений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. зложений — Зло́жений. Дієприкм. від зложитися. Яку б роботу не задумували енерґічнійші, сьвідомійші люди, кацапня все псує. Лихі, що виділ зложений у більшости з Українців, кацапи роблять страшні галабурди, декомплєтують виділ, ображують своїх товаришів...  Українська літературна мова на Буковині
3. зложений — ЗЛО́ЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зложи́ти. В кострі був зложений [очерет] сухенький, Як порох, був уже палкенький, Його й держали на підпал (Котл., І, 1952, 86); Вся хата була зложена з липових.. брусів, гладко витесаних (Стор.  Словник української мови в 11 томах