зложений
зло́жений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до зложити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зложений — зло́жений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- зложений — Зло́жений. Дієприкм. від зложитися. Яку б роботу не задумували енерґічнійші, сьвідомійші люди, кацапня все псує. Лихі, що виділ зложений у більшости з Українців, кацапи роблять страшні галабурди, декомплєтують виділ, ображують своїх товаришів... Українська літературна мова на Буковині
- зложений — ЗЛО́ЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зложи́ти. В кострі був зложений [очерет] сухенький, Як порох, був уже палкенький, Його й держали на підпал (Котл., І, 1952, 86); Вся хата була зложена з липових.. брусів, гладко витесаних (Стор. Словник української мови в 11 томах