злодіячка

злодія́чка

-и, ч. і ж., розм.

Людина, яка вчиняє дрібні крадіжки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злодіячка — злодія́чка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. злодіячка — ЗЛОДІЯ́ЧКА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка займається дрібними крадіжками. Через рік, через два з малої та доброї дитини зробився якийсь лихий злодіячка (Мирний, І, 1949, 262)... Словник української мови в 11 томах
  3. злодіячка — Злодія́чка, -ки м. ум. отъ злодійка. Словник української мови Грінченка