злодіячка
злодія́чка
-и, ч. і ж., розм.
Людина, яка вчиняє дрібні крадіжки.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злодіячка — злодія́чка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- злодіячка — ЗЛОДІЯ́ЧКА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка займається дрібними крадіжками. Через рік, через два з малої та доброї дитини зробився якийсь лихий злодіячка (Мирний, І, 1949, 262)... Словник української мови в 11 томах
- злодіячка — Злодія́чка, -ки м. ум. отъ злодійка. Словник української мови Грінченка