1. Орфографічний словник української мови

злодіячка

злодія́чка

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злодіячка — -и, ч. і ж., розм. Людина, яка вчиняє дрібні крадіжки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. злодіячка — ЗЛОДІЯ́ЧКА, и, ч. і ж., розм. Людина, яка займається дрібними крадіжками. Через рік, через два з малої та доброї дитини зробився якийсь лихий злодіячка (Мирний, І, 1949, 262)... Словник української мови в 11 томах
  3. злодіячка — Злодія́чка, -ки м. ум. отъ злодійка. Словник української мови Грінченка