1. Українська літературна мова на Буковині

зложений

Зло́жений. Дієприкм. від зложитися. Яку б роботу не задумували енерґічнійші, сьвідомійші люди, кацапня все псує. Лихі, що виділ зложений у більшости з Українців, кацапи роблять страшні галабурди, декомплєтують виділ, ображують своїх товаришів, інтригують Буковинців проти Галичан, православних проти уніятів і т. д. (Сімович, 1908, 508)

// пол. złożyć się — скластися.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зложений — зло́жений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. зложений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до зложити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зложений — ЗЛО́ЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до зложи́ти. В кострі був зложений [очерет] сухенький, Як порох, був уже палкенький, Його й держали на підпал (Котл., І, 1952, 86); Вся хата була зложена з липових.. брусів, гладко витесаних (Стор. Словник української мови в 11 томах