Значення в інших словниках
-
злочинниця —
злочи́нниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
злочинниця —
Злочи́нниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
злочинниця —
ЗЛОЧИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до злочи́нець. Припавши головою до поручат, ридає, все на світі загубивши, присуджена до кари злочинниця… (Гр., І, 1963, 401); Хай заб’є її Корж, злочинницю й зрадницю, що забула свій обов’язок задля ворога, людолова!.. (Тулуб, Людолови, I, 1957, 333).
Словник української мови в 11 томах