злочинниця

Злочи́нниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць

Значення в інших словниках

1. злочинниця — злочи́нниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. злочинниця — -і. Жін. до злочинець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злочинниця — ЗЛОЧИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до злочи́нець. Припавши головою до поручат, ридає, все на світі загубивши, присуджена до кари злочинниця… (Гр., І, 1963, 401); Хай заб’є її Корж, злочинницю й зрадницю, що забула свій обов’язок задля ворога, людолова!.. (Тулуб, Людолови, I, 1957, 333).  Словник української мови в 11 томах