злочинниця

Злочи́нниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злочинниця — злочи́нниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. злочинниця — -і. Жін. до злочинець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злочинниця — ЗЛОЧИ́ННИЦЯ, і, ж. Жін. до злочи́нець. Припавши головою до поручат, ридає, все на світі загубивши, присуджена до кари злочинниця… (Гр., І, 1963, 401); Хай заб’є її Корж, злочинницю й зрадницю, що забула свій обов’язок задля ворога, людолова!.. (Тулуб, Людолови, I, 1957, 333). Словник української мови в 11 томах