Великий тлумачний словник сучасної мови

злочинство

злочи́нство

-а, с.

Злочинний вчинок; злочин.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. злочинство — злочи́нство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. злочинство — Злочинність, беззаконня; пор. ЗЛОЧИН.  Словник синонімів Караванського
  3. злочинство — ЗЛО́ЧИН (суспільно небезпечна дія, що чинить, заподіює зло людям), ЗЛОЧИ́НСТВО, ЗЛОДІЯ́ННЯ книжн., ПЕРЕ́СТУП заст.; КРИМІНА́Л розм., КРИМІНА́ЛЬЩИНА розм., ГОЛО́ВНИЦТВО діал. (карний злочин). — Нема в злочині геройства. Є тільки сором і ганьба (О.  Словник синонімів української мови
  4. злочинство — Злочи́нство, -ва, -ву; -чи́нства, -чи́нств  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. злочинство — ЗЛОЧИ́НСТВО, а, с. Злочинний вчинок; злочин. Розказується все поряду, як Романа Сиваша піймано на підпалі, як сам він признався в злочинстві та ще й у тому, що крав коні (Гр., II, 1963, 307); — От кляті дороги! Щоб ото містка не полагодити?!...  Словник української мови в 11 томах
  6. злочинство — Злочинство, -ва с. Злодѣяніе, злодѣйство, преступленіе.  Словник української мови Грінченка