злочинство
злочи́нство
-а, с.
Злочинний вчинок; злочин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злочинство — злочи́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- злочинство — Злочинність, беззаконня; пор. ЗЛОЧИН. Словник синонімів Караванського
- злочинство — ЗЛО́ЧИН (суспільно небезпечна дія, що чинить, заподіює зло людям), ЗЛОЧИ́НСТВО, ЗЛОДІЯ́ННЯ книжн., ПЕРЕ́СТУП заст.; КРИМІНА́Л розм., КРИМІНА́ЛЬЩИНА розм., ГОЛО́ВНИЦТВО діал. (карний злочин). — Нема в злочині геройства. Є тільки сором і ганьба (О. Словник синонімів української мови
- злочинство — Злочи́нство, -ва, -ву; -чи́нства, -чи́нств Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- злочинство — ЗЛОЧИ́НСТВО, а, с. Злочинний вчинок; злочин. Розказується все поряду, як Романа Сиваша піймано на підпалі, як сам він признався в злочинстві та ще й у тому, що крав коні (Гр., II, 1963, 307); — От кляті дороги! Щоб ото містка не полагодити?!... Словник української мови в 11 томах
- злочинство — Злочинство, -ва с. Злодѣяніе, злодѣйство, преступленіе. Словник української мови Грінченка