злочинність

злочи́нність

-ності, ж.

1》 Абстр. ім. до злочинний.

2》 Наявність злочину (у 1 знач.).

Білокомірцева злочинність — умовна назва сукупності злочинів посадових осіб, уповноважених здійснювати державні функції (чиновників).

Економічна злочинність — вид злочинності; сукупність здійснених злочинів (осіб, що їх здійснили), що безпосередньо зазіхають на суспільні відносини з виробницта, розподілу (перерозподілу) та споживання товарів та послуг.

Латентна злочинність — кримінал, прихований від органів; незареєстровані злочини.

Організована злочинність — одна з найбільш небезпечних в кримінології форм злочинності.

Професійна злочинність — сукупність професійних злочинів, злочинців.

Рецидивна злочинність — сукупність злочинів, здійснених особами, до яких уже застосовувалося кримінальне покарання.

Транснаціональна злочинність — в кримінології – сукупність злочинів (осіб, що їх здійснили), що завдало шкоди або інтересам юридичних чи фізичних осіб двох або більше держав.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злочинність — злочи́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. злочинність — Злочи́нність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. злочинність — ЗЛОЧИ́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до злочи́нний. Чого вони [греки] прийшли сюди?.. Тепер ось ідуть, як засуджені до страти, беззбройні, зганьблені, мовби вперше відчувши приреченість і злочинність своєї справи (Гончар, II, 1959, 65). Словник української мови в 11 томах