Значення в інших словниках
-
злучання —
злуча́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
злучання —
ЗЛУЧА́ННЯ, я, с. 1. заст., зах. Дія за знач. злуча́ти 1 і злуча́тися 1. Важливу функцію виконує свічка як уособлення сакрального вогню, коли здійснюють весільний обряд злучання родинних вогнищ двох сімей (з наук. літ.). 2. Дія за знач.
Словник української мови у 20 томах