злучання

ЗЛУЧА́ННЯ, я, с.

1. заст., зах. Дія за знач. злуча́ти 1 і злуча́тися 1.

Важливу функцію виконує свічка як уособлення сакрального вогню, коли здійснюють весільний обряд злучання родинних вогнищ двох сімей (з наук. літ.).

2. Дія за знач. злуча́ти 2 і злуча́тися 2.

Злучання молодих свинок проводять у віці дев'яти-десяти місяців із живою масою не менш як 100 кг (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. злучання — злуча́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. злучання — -я, с. Дія за знач. злучати.  Великий тлумачний словник сучасної мови