злущений

злу́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до злущити.

Значення в інших словниках

1. злущений — злу́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. злущений — ЗЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до злу́щити. Тричі з минулої весни прокультивували [пари] по глибоко злущеній стерні (Крот., Сини.., 1948, 48).  Словник української мови в 11 томах