злущений

ЗЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до злу́щити.

Тричі з минулої весни прокультивували [пари] по глибоко злущеній стерні (Крот., Сини.., 1948, 48).

Значення в інших словниках

1. злущений — злу́щений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. злущений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до злущити.  Великий тлумачний словник сучасної мови