1. Словник української мови в 11 томах

злущений

ЗЛУ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до злу́щити.

Тричі з минулої весни прокультивували [пари] по глибоко злущеній стерні (Крот., Сини.., 1948, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злущений — злу́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. злущений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до злущити. Великий тлумачний словник сучасної мови