злучний

ЗЛУ́ЧНИЙ, а, е, с. г. Стос. до злучки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злучний — злу́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. злучний — -а, -е, с. г. Стос. до злучки. Великий тлумачний словник сучасної мови