1. Словник української мови в 11 томах

злучка

ЗЛУ́ЧКА, и, ж., с. г. Дія за знач. злучи́ти 2 і злучи́тися 2.

Своєчасне і добре організоване проведення злучки овець — найважливіша умова збільшення поголів’я (Рад. Укр., 26.V 1957, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. злучка — злу́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. злучка — -и, ж., с. г. Дія за знач. злучити 2) і злучитися 2). Великий тлумачний словник сучасної мови