Великий тлумачний словник сучасної мови

злюбитися

злюби́тися

злюблюся, злюбишся; мн. злюбляться; док., розм.

1》 з ким. Покохати один одного, вступити у любовні стосунки.

2》 без додатка і кому. Припасти кому-небудь до смаку, до душі; сподобатися.

|| безос.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. злюбитися — злюби́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. злюбитися — док., полюбитися, покохатися, скохатися, закрутити любов; (кому) сподобатися, припасти до вподоби <�смаку>.  Словник синонімів Караванського
  3. злюбитися — ЗЛЮБИ́ТИСЯ, злюблю́ся, злю́бишся; мн. злю́бляться; док., розм. 1. з ким. Покохати один одного, вступити у любовні стосунки. А вона що робить? ..З сусідою-парубком злюбилася (Шиян, Баланда, 1957, 84). 2. без додатка і кому.  Словник української мови в 11 томах
  4. злюбитися — Злюбитися, -блюся, -бишся гл. 1) Полюбить (взаимно). Злюбилася дівчинонька з другим козаком. Чуб. V. 204. 2) Понравиться. А більш за те їй не злюбився, що, бачиш, в Трої народився. Котл. Ен. II. 10.  Словник української мови Грінченка