злягати

зляга́ти

-аю, -аєш, недок., злягти, зляжу, зляжеш, док.

1》 розм. Те саме, що лягати 1).

2》 на що. Спиратися на яку-небудь опору, обпиратися об щось.

3》 тільки док. Захворівши, лягти у постіль; занедужати.

4》 тільки 3 ос., розм. Осідати, ущільнюючись під дією чого-небудь.

5》 перен. Затихати, вщухати (про звуки, явища природи і т. ін.).

6》 тільки док., діал. Розродитися.

Значення в інших словниках

1. злягати — зляга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. злягати — (в ліжко) лягати; (на руки) спиратися; (- дах) осідати; док. ЗЛЯГТИ, див. ЗАЛЯГТИ.  Словник синонімів Караванського
3. злягати — ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. — переставати чутися, лунати), СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ (УТИХА́ТИ), ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ (ТИ́ХШАТИ), СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ (ВЩУХА́ТИ), ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ (УГАСА́ТИ), ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ...  Словник синонімів української мови
4. злягати — ЗЛЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗЛЯГТИ́, зля́жу, зля́жеш, док. 1. розм. Те саме, що ляга́ти 1. Марина злягала на своєму рипучому тапчані в кутку під чорними образами і, позираючи на заплакані шибки, стогнала: — Слаба я… Не переживу цю зиму (Іваничук...  Словник української мови в 11 томах